Розмови про містобудування в Україні давно й міцно повʼязані з негативним контекстом. Перманентне громадське невдоволення спричинене бюрократією, корупцією, низькою професійною підготовкою фахівців і неефективною забудовою. Однак чи є вихід? Ініціативна група переконана, що технології та активна громадянська позиція можуть революціонізувати галузь.
Законодавчі хащі містобудування та “системна помилка мислення”

Чи шокувала вас коли-небудь раптова поява новобудови просто перед вікнами? Чи, може, ви витрачали години на марні пошуки парковки в центрі міста, що, здавалось би, мала бути згідно з детальним планом? Можливо, ви бачили, як магічно зникають дитячі і спортивні майданчики на користь нових будинків, хоча на генеральному плані ці території були зазначені як священні? Якщо вам здається, що розвиток міста схожий на гру в карти, де кожний наступний хід — несподіванка, ви не одні. Іноді й самі фахівці не встигають за постійними змінами в законодавстві і нормах. Для пересічних мешканців завдання зрозуміти процеси містобудування і зовсім перетворюється у ворожіння. Однак, коли питання розміщення будівель торкається чийогось особистого комфорту, реакція не змушує на себе чекати. Лунають гучні громадські протести, розгортаються бурхливі судові справи, публічні розслідування викривають факти корупції. Але це лише частина реального стану справ.

Довгий час сфера містобудування була яскравим прикладом феодальної системи, відомої численними корупційними скандалами. Сімейні клани десятиліттями керували в міністерствах і спілках, а своє постійне невдоволення учасники системи висловлювали лише в приватних розмовах, закінчуючи їх фразами “так буде завжди“, “від нас нічого не залежить”, «нічого особистого, тільки бізнес». Повільні зміни в галузі відбулись лише після Революції гідності, під зовнішнім тиском у вигляді законодавства, яке повинне адаптуватись до європейських правил, а саме з адміністративної реформи 2015–2020 років і продовжилися прийняттям закону 711-ІХ і контраверсійним законопроєктом 5655. У їхній основі — цифрова трансформація, перехід до е-документів, створення повʼязаних між собою реєстрів та моделювання просторового розвитку.
Тригер: вторгнення

22 лютого 2022 року Міністерство розвитку громад і територій (скорочено і звично – Мінрегіон) прийняло наказ №56 про затвердження структури бази даних містобудівної документації – останній в нормативній ієрархії документ, яким регулюється перетворення планів забудови міст зі складних незрозумілих картинок на сучасні набори геопросторових даних, придатних для машинної обробки і аналітики, що дозволяє будь-кому моніторити процес просторового планування, автоматизувати видачу витягів із містобудівної документації тощо.

Прийняття цих нормативів супроводжувалось гарячими дискусіями, зокрема через намагання певних кіл пролобіювати монополізацію ринку геоданих через впровадження обов’язкових пропрієтарних форматів передачі даних. Команда Julie’s Data - Юлія Максимова та Олексій Бойко - приймали активну участь у цих дискусіях, вимагаючи використовувати міжнародні стандарти геоданих, що базуються на відкритих специфікаціях. Врешті нормативи були затверджені із компромісними обмінним форматом - перший раунд був виграний, - і коли вийшов 56-й наказ Julie’s Data були готові реалізувати структуру бази даних за допомогою опенсорсних, безкоштовних інструментів.

Проте за два дні після прийняття наказу почалось широкомасштабне вторгнення російських мас, затвердження наказу №56 багатьма спеціалістами було втрачено з поля зору через обставини та зміну пріоритетів. Але вже в березні в Julie’s Data зрозуміли, що незважаючи ні на що потрібно розвивати сферу і перше, що побачили можливим зробити для її підтримки - реалізувати згідно з затвердженими вимогами наказом 56 бази геопросторових даних на основі опенсорсних інструментів та дати можливість всім спеціалістам вільно використовувати у своїй роботі ці інструменти для відновлення та розвитку нашої країни.

“Ми були готові зробити це навіть своїми силами, але звичайно в однієї людини це забрало б дуже багато часу (на той час Олексій Бойко служив в ЗСУ, Юлія Максимова вела справи Julie’s Data самостійно). Ми прийняли рішення піти шляхом краудсорсингу, широко розповсюдженого у цивілізованих країнах, та залучити всіх зацікавлених у вирішенні цієї задачі. В той момент (ред. коли оголошували про ініціативу) я навіть не думала, що ми зможемо зібрати багато мотивованих людей. Я була налаштована на те, що в будь-якому випадку реалізую поставлену задачу власними силами, щоб там не було… Але надійшло більше сотні заявок на участь. І це на початку повномасштабного вторгнення та у сфері, в якій всього пару тисяч спеціалістів. Це дуже багато!”. - Юлія Максимова
Відкриті до змін

Отже, на початку червня 2022 року Julie’s Data оголосили про краудсорсингову ініціативу й запропонували спеціалістам сфери долучитися до ​​розроблення інструментів бази геопросторових даних для містобудівної документації в середовищі Open Source. У такий спосіб кожний, хто зацікавлений у реальній реформатизації, міг долучитися до колективної роботи.
У робочу групу увійшли 62 фахівці з різних куточків України - Херсонська, Полтавська, Київська, Запорізька, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Одеська, Закарпатська, Чернігівська області. Серед них — архітектори, землевпорядники, геодезисти, картографи, ГІС-спеціалісти та інші експерти. Головна архітекторка проєктного бюро «Базис» Олеся Сурова, як і інші учасники, насамперед шукали професійної підтримки: «Наша сфера доволі мінлива, фахівці мають постійно адаптуватися до нових змін. І це важко робити самому. Важко й довго. Коли я побачила нові накази, постанови та інші документи, то зрозуміла, що самостійно розбиратися з ними ми будемо роками».

Для декого проект став ковтком свіжого повітря (Володимир Мельник, архітектор “ХерсонЗемПроект“): “Зважаючи на обставини, що стались в Україні, завдяки участі в проекті, я не втратив свої професійні навички та познайомився з надзвичайними особистостями, які представляли всю Україну, в різних сферах діяльності. Наш проект як "боже спасіння", як для учасників проекту (в наш особливий час), так і для законодавців та розробників МБД.”

Знаходити відповіді разом було легше, швидше і цікавіше. Завдяки геоінформаційній системі з відкритим кодом QGIS учасники з різних регіонів країни могли працювати над спільними завданнями. Одні пропозиції приймалися легко, інші викликали гарячі професійні дебати - “Які ж тільки гарячі суперечки в нас були при практичній реалізації структури бази геоданих містобудівної документації, адже кожен з нас був дійсно «профі» в своїх сферах. І в загальному, в нас все-таки вийшло «побудувати»… Паралельно з роботою в проекті було розроблено шаблон містобудівної документації в Digitals, який теж можна використовувати безкоштовно. Мало того, було розроблено і адаптовано одночасну роботу над одними проектом МБД в різних програмних забезпеченнях: QGIS та Digitals….” (Володимир Мельник, архітектор “ХерсонЗемПроект“)

“Ми не просто працювали над задачею, ми розвивалися в цих дискусіях, адже у всіх був різний досвід, зібралася група не знайомих спеціалістів, кожен з яких був з однієї сторони дуже мотивований, з іншої - мав абсолютно своє бачення деяких питань. Але це робило взаємодію ще потужнішою”. - Юлія Максимова.

*

Та основні дискусії виникали серед тих, хто лише спостерігав за подіями здалеку. Одні не розуміли, навіщо створювати щось нове, коли наявні методи виглядають ефективними, інші наполягали на безглуздості ініціативи, хтось шукав “ознаки замовлення проекту ззовні”. Деякі спеціалісти навіть влаштували інформаційний супротив, поширюючи інформацію про незаконність використання відкритого програмного забезпечення. Такі твердження активісти спростовували в публічному просторі.
Інструменти без реєстрації та SMS
Перший етап роботи тривав кілька місяців. Під час роботи проявлялись технічні, нормативні та практичні проблеми, які гальмували процес цифровізації галузі протягом років. Деякі аспекти структури геопросторової бази даних потребували особливої уваги. Більшість з них були вирішені під час дискусій, але далеко не всі питання отримали вичерпні відповіді. Аби отримати розʼяснення, ініціативна група склала список можливих технічних помилок, виявлених у вимогах до структури геопросторової бази даних, і відправила відкритий лист до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України. На жаль, на цей лист не надійшло жодної відповіді. Міністерство проігнорувало запити фахівців.

Це не стало перепоною у діяльності ініціативної групи. 19 жовтня 2022 року учасники презентували напрацювання на першому відкритому вебінарі. Організатори почали розповсюджувати інструменти розроблення містобудівної документації безоплатно, як це й було визначено на початку проекту. У такий спосіб кожний спеціаліст сфери отримав можливість вести професійну діяльність без технічних перепон і додаткових витрат. “Після першої презентації на нас подивились інакше, бо ми видали результат - робочі інструменти, доступні та безкоштовні. І не зважаючи на це, багато хто продовжував шукати злі наміри в ініціативі, через власні психологічні бар'єри. Мене часто відводили в сторону і просили розповісти насправді для чого ми це робимо та хто фінансує діяльність… Дехто після діалогу змінював свої погляди на ініціативу, ну а когось не було сенсу переконувати” (Юлія Максимова)



Учасники ініціативи почали впроваджувати нові інструменти у своїй роботі. Їхні колеги по-різному ставилися до змін. Богдана Стоян, архітекторка Івано-Франківської філії ДП УДНДІПМ «Діпромісто» ім. Ю. М. Білоконя, ділиться позитивним досвідом: «Спочатку був страх. Це нормально — боятися того, чого не розумієш. Але ми спробували. Розпочинали потрошку, по частинкам. І воно пішло! Розробляли, перевіряли, приймали електронну документацію. Ті, хто захотіли, ті і змогли». Водночас інший учасник групи ділиться протилежною реакцією: «Я розробив декілька детальних планів за новою структурою. Коли запропонував базу геопросторових даних розробленої містобудівної документації архітектору, то почув питання «що з тим робити?». Мовляв, якщо приймати такі матеріали від мене, доведеться просити їх і від інших спеціалістів, а вони не знають, як їх робити».

Спротив серед професійної спільноти, який на початку роботи групи приймав форму в’їдливих коментарів, перетворився на мовчазну відмову від нових інструментів. Олеся Сурова пояснює це браком знань: «Фахівці старої школи не розуміють, що від них хочуть. Не розуміють програмні комплекси, не хочуть їх вивчати. Застарілість поглядів трапляється не тільки серед практиків, а й серед тих, хто сидить на місцях. У багатьох регіонах немає розуміння процесів валідації цифрових проєктів. Якщо це не розʼяснювати, ми не отримаємо того результату, який хоче бачити держава». Намагаючись саботувати нововведення деякі фахівці звинувачували ініціативну групу в тому, що через її активну діяльність та поширення інструментів тепер нові вимоги законодавства не можна ‘пересидіти’ та проігнорувати, але тих, хто починав використовувати нові інструменти в роботі ставало все більше.

Механізм запущено
Робота активістів продовжувалась і після першої презентації інструментів, які почали поступово поширюватися серед фахівців, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України виявило інтерес до обговорення. Ініціативна група провела кілька зустрічей, проте результати були менш вражаючими: до обговорень від державного уряду не було підключено технічних спеціалістів, які займалися розробкою наказу 56, а отже й діалог було зупинено без отримання відповідей.
Активісти продовжували працювати, надихаючись власними результатами, і діяльність та задачі ініціативи розширювали - створювалися навчальні ролики на YouTube, почалася розробка безкоштовних плагінів для полегшення роботи з просторового планування, йшло доопрацювання розроблених на попередньому етапі інструментів бази даних, які були презентовані 30 червня 2023 року на широкий загал. ‘Кожен новий рівень успіху надихав на нові начинання’ (Степан Брич)

Профільне міністерство нарешті почуло ініціативу після другої онлайн-презентації результатів. Чи то відіграла роль участь у презентації міжнародних експертів, чи то в держструктурі відбулись зміни, та чиновники почали комунікувати. На наступних зустрічах, що пройшли влітку 2023 року, представники міністерства пообіцяли врахувати близько 90 % пропозицій від ініціативної групи. Ба більше: внести необхідні зміни до кінця 2023 року. Зміни наразі не є затвердженими, але у січні 2024 року МІнінфраструктури викладено до обговорення проект ведення Містобудівного кадастру України, частиною якого стала оновлена структура бази даних містобудівної документації, де було враховано близько 90 % пропозицій. А отже, шлях майже у два роки приніс зміни та вплинув на розвиток цілої галузі.

Проєкт помітили й за межами України: ще у квітні 2023 року QGIS Brugergruppe Danmark запросили авторів ініціативи на щорічну зустріч розробників QGIS. До того українська спільнота QGIS залишалась майже непоміченою серед європейських колег, які переходять на відкрите програмне забезпечення, фінансують розроблення відкритих плагінів, розширюють професійне ком’юніті. “Приємно було чути від іноземних фахівців, що вони захоплюються не тільки результатами ініціативи, а й тим, що ми самоорганізувались для вирішення фахових питань. Фахівці, яких я знайомила із ініціативою, з радістю долучалися до наших заходів, щоб підтримати нас (скажу так, що більше підтримки та визнання цінності й унікальності нашої діяльності, ми отримали власне від іноземних колег). Нас не просто помітили… в нас побачили потужну кооперацію” (Юлія Максимова)

За два роки заявку на отримання безкоштовних інструментів розробки містобудівної документації залишили декілька тисяч користувачів. Серед них — архітектори, землевпорядники, представники ОМС і бізнесу. Сама ж група, у якій залишилось 25 спеціалістів різних професій, експертизи й досвіду, продовжує роботу і розвивається як спільнота фахівців, які роблять реальні зміни в галузі містобудування. Сотні наборів містобудівної документації розроблено за допомогою відкритих інструментів просторового планування для України. Юлія Максимова - “Наші інструменти виявилися єдиними відкрито доступними для розроблення містобудівної документації згідно сучасних вимог. Архітектори можуть використовувати або пропоновані нами інструменти, або мають розробляти власні чи купувати за десятки тисяч доларів готові. І вони обирають перше”. Спільнота розширюється - ініціативою відкрито загальний чат, де більше 900 учасників, які обмінюються досвідом щодо використання інструментів та не тільки.

Вже зараз організатор ініціативи Олексій Бойко бачить результати, які є масштабнішими за ІТ-розробку: «Наш проєкт про те, що звичайні люди можуть самостійно вирішувати важливі суспільні завдання. Не має сенсу чекати вирішення проблеми “згори”. Якщо люди є професіоналами своєї справи й готові до змін, вони здатні самостійно і якісно вирішувати задачі, які постають перед ними. Ми показали на прикладі, що кожен індивідуум цінний суспільству. Цінний, тому що має свій власний досвід, тому що вкладає цей досвід у спільну справу. Це особливо важливо зараз, у час швидких технологічних змін, які переформатовують традиційні професії і спеціалісти бояться, що стануть непотрібними. Але вони можуть стати такими, лише якщо не будуть змінюватись самі. Ми ж показали на прикладі, що об’єднуючись при будь-яких змінах, ми будемо потрібні один одному».

Ініціатива вже принесла значні результати і розширює горизонти галузі - сьогодні вже розроблено з десяток цифрових інструментів, проводяться відкриті заходи щодо їх використання, зокрема на разі активно ведеться робота над відкритим валідатором геоданих містобудівної документації учасниками ініціативи Богданом Журавлем та Степаном Бричем (всі бажаючи можуть слідкувати за розробкою, яка проводиться відкрито на щотижневих стрімах по четвергах).
“Наша мета стала ширшою. Ми створюємо відкриту інфраструктуру, (маємо інструменти, проводимо навчальні вебінари, створили чат підтримки…), яка піднімає фахівців та сферу на новий рівень і відкриває перед нами нові можливості професійного та особистого розвитку. Але найбільш мотивуюче для мене те, що ми доводимо, що зміни може робити кожен - їх не потрібно чекати.” (Юлія Максимова)


Віддані своїй справі фахівці не лише планують продовжувати свою діяльність, але й прагнуть надихати інших приєднатися до них. Змінотворці вже продемонстрували, що разом вони здатні на більше, і майбутнє галузі обіцяє бути ще цікавішим, насиченішим та продуктивнішим.