Нещодавно проходив поруч з вежею ДТЕК в Києві, дивився на частково зруйновані фасади після торічної атаки, які так і залишаються невідновленими з тих пір, думав про ті зміни, які війна вносить у моє сприйняття архітектури та естетики загалом.
Зокрема, подумав, що іррегулярність зараз абсолютно не сприймається, як колись це було досить популярним рішенням для фасадів. Зробив простінки в розбіжку, в шахматку чи в якомусь творчому хаосі, і наче вже форма виглядає виразно.
З війною будь-який виразний хаос не сприймається абсолютно. Бо він нагадує про руйнування. Годі вже творчого хаосу. Треба порядок, структура, метр, навіть не ритм. Порядок у думках та діях. Поступовість та регулярність. Монотонність — ось основні прикмети виразного сьогодні.
Створити системність та повторюваність сьогодні — це вже досягнення. Тому думаю, архітектори, які сьогодні можуть створювати регулярні ансамблі, будуть впливати майже терапевтично на суспільство. Повторюваність дає людині відчуття спокою, впевненості та передбачуваності.
Влад Голдаковський, архітектор, Головний редактор «Формат А:1»