Елі Винокур – мій давній друг і наставник. Він є автором та засновником факультету «Громадська та соціальна освіта» в педагогічному коледжі імені Гордона, лектором Хайфського університету та засновником організації One Circle, яка створює процеси інтеграції мешканців у містах Ізраїлю.

На думку Елі, саме від цього залежить майбутнє міст і їхніх мешканців, їхній успіх, щастя та процвітання.

Один із міст, з якими працює Елі, був обраний Міністерством освіти Ізраїлю як приклад експериментального міста майбутнього.

Ми зустрілися в Ізраїлі на початку березня, прямо перед глобальним карантином, під час навчального курсу зі створення Social Resilience (соціальної стійкості) в міських системах. Я вирішив записати одну з наших розмов і поділитися нею з вами. Адже нова хвиля кризи, що насувається, значно вплине на наші міста. Як мінімізувати втрати? Про це розповість текст нижче.

Влад Голдаковський: Елі, я хочу в Україні розповісти про ваш унікальний досвід роботи з ізраїльськими містами. Давайте почнемо з самого початку. Як ви почали цим займатися?

Елі Винокур: Ми з академічного світу. Вже багато років займаємося науковою роботою у сфері соціального лідерства. Читаємо лекції в провідних університетах світу, минулого року – в Оксфордському університеті.

Влад Голдаковський: Елі, мене цікавить розповісти в Україні про ваш унікальний досвід роботи з ізраїльськими містами. Давайте почнемо з початку. Як ви почали цим займатися?

Елі Винокур: Представники Міністерства освіти Ізраїлю запросили нас на зустріч із муніципалітетом одного з невеликих міст, де ми представили нашу програму. На зустрічі з мером ми розповіли про принципи сталого розвитку міст та методологію їх впровадження за допомогою наших програм, над якими довго працювали. Нас одразу запросили до впровадження. Так усе й почалося.

Влад Голдаковський: Що ви їм запропонували?

Елі Винокур: Ми вважаємо, що найбільша проблема міст — це дезінтеграція їхніх систем. Ми запускаємо процеси, які інтегрують людей і дозволяють їм створювати місто як спільноту.
Є архітектори, які займаються будівництвом будівель та інфраструктури. Ти їх добре знаєш. Ми ж — соціальні архітектори. Ми будуємо людські структури. Це наше ремесло.

Влад Голдаковський: Що дає робота з інтеграції мешканців та міських систем?

Елі Винокур: Ми вважаємо, що це переводить місто на новий цивілізаційний рівень.
Усі системи починають працювати в новій, набагато ефективнішій парадигмі. Зміни величезні та системні.
Почнемо з того, що ми виходимо на зовсім інший якісний рівень ефективної економіки. Бюджети формуються як результат загального ціннісного поля, яке ми створюємо між мешканцями та владою, між галузями міського господарства та владою.
У нас було багато випадків, коли конкуруючі міські галузі, працюючи з нами, об’єднувалися, заощаджуючи величезні бюджети, сили та час.
З іншого боку, якість роботи міських систем змінюється кардинально. Результат залежить від підходу кожного співробітника та його керівництва. Чим більше вони відчувають зв'язок із містом і його мешканцями, бачать себе в ньому та бажають працювати на загальне благо, тим більш успішне майбутнє очікує місто. Рівень інтеграції систем визначає, як розподіляються зусилля, як працюють функції, управління, ефективність — усе це результати процесів інтеграції, які ми вводимо.
Ми навіть впливаємо на кількість лікарняних днів та прогулів. Наскільки людина бере участь у нашому процесі (а ми створюємо з міста команду, спільноту), настільки вона відчуває величезну силу, мотивацію та натхнення працювати на благо міста.
Ми формуємо нову міську культуру, де мешканці, влада, чиновники та бізнес починають жити в одному ціннісному полі. Вони разом визначають цілі та метрики успіху.
Знижується рівень стресу у мешканців, зростає лояльність до влади, налагоджується конструктивна взаємодія між ними, з'являється взаємодопомога та спільна мета, мрія.

СОЦІАЛЬНА СТІЙКІСТЬ І КРИЗА

Влад Голдаковський: Які зміни ви приносите у місто?

Елі Винокур: Ми приходимо в організацію або місто й допомагаємо вибудувати соціальну стійкість (social resilience) на всіх рівнях. Це особливо важливо зараз, коли ми стоїмо на порозі великої хвилі кризи, яка вдарить по містах.
Ми допомагаємо містам протистояти будь-яким катаклізмам. Як у здорової людини є імунітет, так і суспільству потрібен імунітет — система процесів і відносин, яка дозволить пережити будь-яку кризу.
Суспільство потрібно готувати заздалегідь, щоб воно могло пережити майбутні катаклізми, внутрішні чи зовнішні загрози. Воно має бути достатньо згуртованим, налаштованим і скоординованим.
Соціальні катаклізми часто є основою для інших — війни, екологічні проблеми, але починаються вони саме з соціальних потрясінь.
Сила суспільства визначається його здатністю витримати будь-який удар. Успішне суспільство може не лише витримати кризи, а й вирости з них на наступний рівень. Якщо ж ні — воно просто розпадається на частини.
На жаль, за останні десятиліття ми спостерігаємо зростання соціальних катаклізмів у всьому світі. Мій прогноз на найближчі місяці — це великі проблеми у цьому напрямку.
Ми повинні заново вчити навичкам, які колись були природними, але зараз зникають. Наприклад, як людям об'єднуватися в нових умовах, ініціювати волонтерські рухи, будувати горизонтальні зв'язки й приймати рішення для блага суспільства, створювати атмосферу солідарних і конструктивних відносин на всіх рівнях.
У кінцевому результаті такі маленькі кроки формують соціальну стійкість, що впливає на те, що ми називаємо Happy City — щасливим містом.

Влад Голдаковський: А ця соціальна стійкість якось вимірюється? Чи тільки негативними результатами, якщо вона не розвинена?

Елі Винокур: Існує багато різних систем та індикаторів, якими ми користуємося. До речі, позитивні результати — це також показник. Жартуючи, можна сказати, що люди менше засинають на ділових зустрічах, коли вони пов'язані між собою. Ми відстежуємо участь у волонтерському русі, кількість лікарняних, індикатори соціальної свідомості, відчуття сенсу та залученості. Є багато показників і метрик, які ми використовуємо в кожному випадку по-різному.

Влад Голдаковський: Ви проводите вимірювання перед початком роботи з містом?

Елі Винокур: Так, завжди. Ми вимірюємо поточну ситуацію на початку, а потім динамічно стежимо за розвитком у процесі роботи. Деякі показники починають рости відразу, інші вимагають місяців чи років, але ми бачимо стабільне зростання.

Влад Голдаковський: Які, наприклад, показники ростуть швидко?

Елі Винокур: Вовлеченість, соціальна підтримка, лояльність до змін та солідарність із владою, яка ці зміни несе. Також зростає відчуття того, що я важливий для людей навколо мене — мій голос, моя думка мають значення. У останньому місті це стало особливо помітним.
Деякі показники вимагають більше часу, адже ми працюємо із звичками та усталеними підходами цілих міст і їхніх систем. Але сам процес роботи дуже захоплюючий — він приносить нове життя в міську структуру.
Успішне місто — це майндсет городян!

Влад Голдаковський: З якими цілями ви приходите в місто?

Елі Винокур: Наша головна мета — змінити майндсет городян. У кінцевому результаті Happy city — це насамперед майндсет. Щастя, зокрема в місті, починається з того, як мислять люди. Змінивши майндсет, ми змінюємо якість процесів у місті, а змінюючи процеси — змінюємо й середовище навколо нас.
Одна з головних проблем полягає в тому, що люди часто сприймають своє життя розрізнено, не як частину цілого. Ми прагнемо, щоб мешканці міста усвідомили, що їхнє персональне щастя залежить від інших, від усієї міської спільноти. Це перший крок.
Далі ми хочемо, щоб люди навчилися активно включатися в цей "організм" міста. Ми називаємо це мудрістю включення — коли людина починає розуміти, як використовувати свою унікальність для спільного блага.
Це процес масового розвитку городян, і він потребує часу. Адже неможливо нав’язати майндсет.

Влад Голдаковський: Щастя неможливо нав'язати?

Елі Винокур: Абсолютно! Щастя — це процес розвитку. Воно виникає в результаті роботи над собою та взаємодії з іншими. Взаємини між людьми є ключем до тривалого і глибокого щастя. Матеріальні блага швидко зникають, але відносини залишають глибокий слід.
Є цікаві дослідження в корпоративному секторі, які показують, що замість того, щоб просто давати бонуси, краще надати працівникам можливість зробити подарунок колезі. Це формує сильнішу зв'язок і підвищує ефективність команди. Після певного рівня доходу збільшення зарплати вже не робить людей щасливішими чи продуктивнішими, але створення міцних соціальних зв'язків — робить.

Влад Голдаковський: Як це стосується міста?

Елі Винокур: Наша мета — створити такі відносини в місті, які мотивуватимуть людей жити тут і приносити користь спільноті. Люди хочуть жити там, де вони відчувають зв’язок із іншими та розуміють, що їхнє середовище позитивно вплине на їхніх дітей.
Місто можна порівняти з відносинами з коханою людиною. Коли ти відчуваєш глибину, динаміку, спільний розвиток, ти не хочеш йти. Люди не покидають сім’ї через брак грошей, головна причина — це відсутність спільного зростання та розвитку. Те саме стосується міста.
Зрештою, ми хочемо разом побудувати таку спільну мету, яка буде джерелом радості, гордості та натхнення для всіх мешканців.

НАСТУПНІ ТЕМИ:

- Масова освіта як структуроутворювальна функція міст майбутнього.
- Чому у мурах немає заторів?
- Соціальний конфлікт як можливість для змін.
- Яка критична маса городян потрібна для позитивних змін?
- Місто як єдиний організм.
- Методологія створення соціального імунітету в кризу.
- ДНК нових міст.
- Комунікативна архітектура змін.
- Революція VS еволюція.
- Програма будівництва майбутнього.
- Коронавірус і міста.